Мови:

Цей сайт створений на основі даних Вікімапії. Вікімапія є відкритим спільним картографічним проектом, який наповнюють добровольці з усього світу. Він містить інформацію про 32009813 об'єктів, кількість яких постійно збільшується. Дізнайтеся більше про Вікімапію та сітігіди.

Ужгород

У́жгород — місто на ріці Уж, адміністративний центр Закарпатської області та Ужгородського району.
Українською Ужгород, русинською Ужгород, російською Ужгород [ужґород], угорською Ungvár [унґваар], словацькою і чеською Užhorod [ужгород], польською Użgorod [ужґород], Użhorod [ужгород], німецькою Ungwar [унґвар], на їдиш אונגװיר [унґвір, инґвер, инґвир], білоруською Ужгарад.
Сучасна назва «Ужгород» говорить сама за себе: місто-город над рікою Уж. На думку більшості вчених-дослідників річка Уж (до речі, на території Словаччини, через яку вона протікає, річка носить назву — Уг) не має ніякого відношення до однойменної змії-вужа.

Стаття у Вікіпедії: http://uk.wikipedia.org/wiki/Ужгород

Останні коментарі в місті:

  • Школа № 8, Учень (гість) написав 10 місяців тому:
    жуже класна школа
  • Школа № 8, Діма (гість) написав 10 місяців тому:
    Я тут вчусь
  • Бойківська хата з села Гукливий, Sanator написав 4 років тому:
    Ви бачили колись хату зі зруба, де кінці дерев`яних кругляків, в’язаних на кутах у замок («чашу»), виступають кінцями аж за стіни? Виявляється, це надзвичайно давній спосіб будівництва, який використовували ще східні слов`яни. А щілини між кругляками заповняли звичайним мохом. Саме такою є хата з села Гукливий Воловецького району. Якщо зайди всередину – можна побачити, як тут жили люди, адже інтер’єр відтворений до найдрібніших деталей: посуду на столі та взуття під дерев`яним ліжком. – Хата із с. Гукливий Воловецького району, сер. 19 ст. – тридільна з відкритою галереєю вздовж фасадної стіни, зруб з дерев’яних кругляків, дах чотирисхилий, покритий соломою. Перевезена в музей у 1967р.
  • Хата з села Тибава, Sanator написав 4 років тому:
    Хата із села Тибави Свалявського району датується кінцем ХVІІІ століття. Така оригінальна й архаїчна конструкція даху не часто зустрічається: його частини скріплені між собою великими дерев`яними цвяхами. Всередині хата теж має свої закони: цікаво, що багато побутових речей тут традиційно вішали безпосередньо на стіни, не використовуючи для цього меблі. – Хата із с. Тибава Свалявського району, кін. 18 ст. – трикамерна, дах чотирисхилий, покритий соломою, долівка глинобитна. В музей перевезена у 1967 р. Є свідчення, що саме в цьому будинку в 1802 р. народився відомий історик, філолог та етнограф, дослідник історії Болгарії Ю. І. Венелін (Гуца).
  • Церква св. арх. Михаїла, Sanator написав 4 років тому:
    Закарпаття відоме своїми унікальними дерев’яними храмами. Одним із найцінніших експонатів музею – церква Святого Михайла в селі Ужок – навіть занесена в список спадщини ЮНЕСКО. Більшість подібних храмів було споруджено невідомими майстрами «на око», без плану, без цвяхів і пили, а тільки за допомогою рук і сокири. Приклад такої дерев’яної архітектури знаходиться і в музеї-скансені – це церква Архангела Михайла, побудована в селі Шелестова на Мукачівщині в 1777 році. Це єдиний класичний лемківський храм, що залишився на Закарпатті, в цілому ж в Україні їх всього два. У 20-х роках її перевезли в Мукачево, а звідти в 1974-му – в Музей народної архітектури і побуту в Ужгороді. Центральний і східний зруби храму зберегли багатоярусну, так звану Шатрово-уступчасту форму перекриття. На церкви височить струнка вежа-дзвіниця. Покрівля зроблена з гонту – дубового лускатого лемеші, а нижній ярус даху підпирають різьблені стовпи. Як і в інших її дерев’яних «сестер», геніальний автор Шелестівською церкви ніхто не знає. Всередині лемківської святині – старовинні ікони та різьблений іконостас, а ще першодруки з гравюрами.
більше коментарів...
Ужгород на карті.

Останні фотографії міста:

більше фотографій...